(no subject)

[sunsetf]

Я тут давеча ворчала, что клиенты мне тыкают? Хохо.
Чтоб я сильно не ворчала, один из хозяев фирмочки, с которой я работаю, парень до 30-ти, заметив меня идущей по торговому центру, подскочил сзади и держа меня за плечи и прячась за спиной радостно крикнул "угадай кто?!!"
Это наверное, чтобы впредь тыкание мне казалось милым безобидным чудачеством.
Начать выговаривать, что я почтенная пожилая матрона и ни с кем не пила на брудершафт тоже глупо.
Улыбаемся и машем, какие варианты еще.

Comments

[sunsetf]

Я считаю, что деловой этикет есть деловой этикет и рабочие отношения есть рабочие отношения, будь мне хоть двадцать, хоть пятьдесят, так что тут неправы вы. Прикиньте, если 22 -летняя учительница придет на собрание, а ей хей, Машуль, привет, ты чо такая суровая сегодня, гыгы.

[atejist]

Не прикидаю, не потрапляв я в таку ситуацію. Мені у 22 роки всі - вчителі й учні - чомусь казали "Ви, Сергій Сергійович ..." Іноді це задовбувало.

Втім, прикинути можу. І скажу так: якщо 22-річну вчительку вибиває з колії "хей, Машуль, привет, ты чо такая суровая сегодня, гыгы", то їй варто міняти професію.

Робочі стосунки можуть однаково успішно складатися незалежно від того, говорить хтось "хей, Машуль" чи "доброго ранку, Мар'я Іванівна". Їхня суть полягає у виконанні власних робочих обов'язків і адекватній реакції на звернення колеги. Адекватною реакцією може бути надання певної інформації чи виконання якоїсь роботи - в залежності від того, у зв'язку з чим колега звернувся. Хто кого як називає при цьому і хто з ким як вітається - це вже сторонні речі.

[sunsetf]

У вас оригинальные взгляды.

[atejist]

В мене раціональні погляди. З практичної точки зору. Принаймі це стосується поглядів на роботу.
Втім, коли я скажу, що дівчина з оголеними плечима на аватарці й утаємничиний рік народження у профілі сприймаются як прояви кокетства, то в цьому я точно не буду оригінальним. Звісно, до роботи таке зауваження відношення не має. (Як і форма привітання.) Але це натяк на те, що людина, котра переймається своїм іміджем, могла б ретельніше за цим іміджем слідкувати. Раптом на роботі Ви теж допускаєте несвідомі провокації? Занадто гламурний стиль, занадто багато косметики й парфумів, занадто часто усміхаєтесь і махаєте?.. Можливо, є сенс відхилитися від поточного іміджу в бік "мимри"? Ступінь відхилення можна коректувати у процесі, з огляду на результати.

[sunsetf]

Никогда не понимала радости соцсетей, где личное фио, фото и еще паспорт что ли выложить.
Ну, мне как-то странно в ответ на чужую невоспитанность и внезапное панибратство искать проблему в себе. Тем более что это не проблема вовсе, а так, недоумение. Тем более 95% клиентов женщины, так что о какой-то провокативности речь смешно вести. И вообще с такой логикой можно далеко зайти, хотя всегда найдется тот кто и человеку, у которого на темной улице сумку вырвали скажет, что дома надо было сидеть и портфель порваней носить, не провоцировать. Иногда слиться со стенкой и требует осторожность, но никоим образом не перекладывает вину с больной головы на здоровую.

[atejist]

Мова йде не про особисте фото й паспортні дані. Мова йде про вік, приховувати який попросту нерозумно. І про легковажний імідж, котрий реально провокує панібратську поведінку. І про дурні стереотипи, котрі Ви чомусь називаєте "етикетом" і "вихованістю". При цьому не хочете брати до уваги, що панібратська поведінка оточуючих якраз "етикетом" і викликана. Бо етикет передбачає шаблони образів і шаблони поведінки між тими чи іншими "представниками образів". На скільки % відповідаєте шаблону - на стільки % і отримуєте відповідну поведінку оточення.

[sunsetf]

Так это ваше личное мнение, что возраст это такой дико важный параметр, что надо его прибить сверху и от него плясать. А мое личное мнение, что возраст, начиная с определенной нижней границы - и то плавающей - ничего особенного не определяет. Если я обсуждаю котиков с приятельницей, будь она на работе хоть министр иностранных дел, я говорю ей ты. Менеджеру в банке я говорю вы и не обнимаю при встрече, даже если она едва школу окончила. Считаю нормальным. Там более я за свободу самовыражения, но свобода одного человека заканчивается там, где начинаетс свобода другого. Так что даже кольцо в носу личное дело каждого, никого не касается, к профессиональным качествам отношения не имеет от слова вообще, а хлопания по плечу уже нарушают личное пространство другого.
Откуда сведения, что у меня легкомысленный имидж на работе, боюсь даже спрашивать. Эт вы подняли этот флаг,я тут не причем.